дуель

Значення

1. (Історія) –

   Умо́влена поєди́нок між двома осо́бами (зазвича́й на збро́ї) з мето́ю відсто́ювання че́сті, зазвича́й за попередніми прави́лами та за присутності секунда́нтів.

2. (Історія) –

   Публі́чне змага́ння, супере́чка або протибо́рство між двома сторона́ми, що нага́дує за фор́мою класи́чну дуе́ль.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми