Значення
- (Мистецтво) –
Музичний інструмент типу сопілки, зроблений з лози або верби, на якому грають пастухи; рід пастушої сопілки.
- (Ботаніка) –
Рослинний вид з родини айстрових (Asteraceae), що має жовті квітки; народна назва для кульбаби лікарської (Taraxacum officinale) або інших подібних рослин.
- (Лінгвістика) –
Переносно: про простодушну, наївну, недосвідчену людину (розмовне, часто іронічне або зневажливе).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дудик, р. дудик, д. дудик, з. дудик, о. дудик, м. дудик, к. дудик