Значення
-
(розм.) Говорити голосно, багато і без змісту; базікати, теревенити.
-
(перен., розм.) Видавати низькі, гучні, монотонні звуки (про інструменти, техніку тощо); гудіти, дудніти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дудоню, ти дудониш, він дудонить, ми дудонимо, ви дудоните, вони дудонять