1. Видавати низькі, гучні, дзвінкі звуки, схожі на звучання дудки або іншого духових інструментів.
2. Розмовно, переносно. Говорити голосно, багато, часто безглуздо або на одну й ту саму тему; базікати.
дудніти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пересохла земля, як до краю напнута на бубоні шкіра, взялася таємничо дудніти, ніби ось-ось мала тріснути. Здалеку понад степом зірвався вітер і поніс на Очаків сухі заячі бубки та пташине пір’я.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |