дудлик

1. Музичний інструмент, різновид сопілки або флейти, зазвичай виготовлений з дерева.

2. Людина, яка грає на дудці, сопілці або подібному духовому інструменті; музикант-дудар.

3. (Переносне значення) Про людину, яка говорить нісенітниці, пустує або легковажно ставиться до справи; базікало, балакун.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |