дудіння

[dudinnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дію за значенням дієслова “дудіти” — видавання низьких, гучних, тривалих звуків за допомогою рота або спеціальних інструментів.

  2. (Фізика) –

    Характерний низький і гулкий звук, що нагадує звучання дудка, сирени, вітру або інших подібних джерел.

  3. (Лінгвістика) –

    Розмовне позначення нудного, одноманітного промовляння чи читання, а також загалом будь-якої одноманітної та нав’язливої дії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дудіння, р. дудіння, д. дудінню, з. дудіння, о. дудінням, м. дудінні, к. дудіння

Більше записів