дуда

[dudɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Народний духовий музичний інструмент, різновид волинки, що складається з міха, через який повітря надходить у одну або кілька трубок зі звуковими отворами.

  2. (Мистецтво) –

    Розмовна назва будь-якого духового музичного інструмента, зокрема сопілки, дудки.

  3. (Психологія) –

    Переносно: людина, яка любить нарікати, скаржитися, бурчати; буркотун.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дуда, р. дуди, д. дуді, з. дуду, о. дудою, м. дуді, к. дудо

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів