дучка

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Зменшувально-пестлива форма від іменника “дуда” у значенні музичного інструмента або люльки для куріння.

2. (Техніка) –

   Розмовна назва вушко, ручки (часто металевої) у посуду, яку беруть рукою, щоб підняти або перенести ємність (наприклад, у відро, казанок, чайник).

3. (Техніка) –

   Розмовне позначення невеликого виступу, ручки, за яку щось беруть або чим щось приводять у рух (наприклад, дучка дверей, дучка ящика, дучка механізму).

4. (Техніка) –

   У техніці — деталь у вигляді стрижня або виступу, що слугує для з’єднання, кріплення або передачі руху.

Правопис та відмінювання