1. Зменшувально-пестлива форма від слова “дука” — дорогоцінний камінь, перлина, коштовність (застаріле або поетичне).
2. Переносно: про щось або когось надзвичайно цінного, улюбленого, чудового; дорога, мила людина (часто як звертання).
дучечка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |