дуче

1. (італ. duce — вождь) — титул, який використовував Беніто Муссоліні як лідер (вождь) фашистської партії та диктатор Італії в 1922–1945 роках.

2. Переносно — про диктатора, авторитарного лідера, який прагне необмеженої влади та вимагає сліпого підпорядкування.

Приклади:

Приклад 1:
Он та хмарина трохи нагадує патетичного, незрівнянного дуче, ось він виголосив полум’яне слово, і на виноградники понад Тібром закрапав тихий дощ. Ось небом квапляться довгі трубаду ри, у них обвислі від вина і співу животи, вони ніяк не знайдуть Пезаро, трохи перебрали.. Ось налітає величезний Сигізмундо Малатеста і над Флоренцією раптом випорожнюється зі страшним гуком і помпою.. Все велике переселилось на небо, в його оди.
— Зеров Микола, “Камена”