1. Збільшена форма від слова “дуб”, що означає великий, потужний або старий дуб.
2. (переносно) Про людину міцної статури, великого зросту або надмірно тугодумної, неповороткої.
3. (заст., рідк.) Велика, важка палиця, кийок, дубина.
дубище
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |