дубинка

[dubɪnkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “дубина” — невеликий відрізок товстої гілки або спеціально оброблена палиця з міцного дерева, що використовується як проста зброя або знаряддя для завдання ударів.

  2. (Юриспруденція) –

    Розмовна назва спеціальної поліцейської чи міліцейської палиці, призначеної для забезпечення правопорядку, самооборони та припинення правопорядків (наприклад, гумова дубинка).

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно — про тупу, нездатну до навчання, не кмітливу людину (вживається як образливе прізвисько або характеристика).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дубинка, р. дубинки, д. дубинці, з. дубинку, о. дубинкою, м. дубинці, к. дубинко

Більше записів