Словник Української Мови
Буква
1. Товста палиця, ціпок або сучок, що використовується як знаряддя для захисту або удару.
2. Розм. Про тупого, некмітливого, нездібного людину (образливо).
3. Діал. Велике, товсте дерево, колода, стовбур.
4. Заст. Старовинна дерев’яна зброя у вигляді важкої палиці з потовщенням на бойовому кінці.
Приклад 1:
Еней стояв так, мов дубина, Котилась з рота тілько слина, Не смів мерця поціловать, Анхіз, сю бачивши причину, Чого синочок сумовав, І сам хотів обнять дитину – Та ба! уже не в ту попав; Прийнявсь, його щоб научати І тайності йому сказати, Який Енеїв буде плід, Якії діти будуть жваві, На світі зроблять скілько слави, Яким-то хлопцям буде дід.
— Самчук Улас, “Марія”