дубило

[dubɪlo] Дієслово

Буква:Д

Значення

  1. (Хімія) –

    Рідкість або порошок, що містить таніни, який використовують для обробки шкіри з метою надання їй міцності, гнучкості та стійкості до вологи; дубильна речовина.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно, розм.) Про щось дуже міцне, тверде або про людину з твердим, непохитним характером.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я дублю, ти дубиш, він дубить, ми дубимо, ви дубите, вони дублять

Більше записів