дубуватий
[dubuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має властивості дуба, схожий на дуб (про дерева інших порід).
-
Перен. Дуже міцний, твердий, незламний (про матеріали або предмети).
-
Перен. Про людину: тугий на розуміння, нездатний швидко мислити та реагувати; кволий, незграбний у русі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дубуватий, р. дубуватого, д. дубуватому, з. дубуватого, о. дубуватим, м. дубуватім