дублюючий

1. Який відтворює, повторює щось аналогічне, ідентичне або рівнозначне за функцією, призначенням або змістом.

2. У кінематографії, театрі: який виконує роль, аналогічну до основного виконавця, з метою заміни у разі потреби або для виконання окремих сцен (наприклад, каскадер).

3. У техніці, інформатиці: який слугує для резервного копіювання, заміни основного об’єкта або системи з метою підвищення надійності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |