1. Музичний знак, що скасовує дію подвійного бемоля або подвійного дієза, повертаючи висоту ноті, перед якою він поставлений, до основного ступеня (натурального звуку).
2. Рідкісне, розмовне позначення чогось дуже звичайного, банального, що не становить ніякої цінності або оригінальності (за аналогією з відсутністю альтерації — «природного стану»).