Значення
- (Мистецтво) –
Музичний знак, що скасовує дію подвійного бемоля або подвійного дієза, повертаючи висоту ноті, перед якою він поставлений, до основного ступеня (натурального звуку).
- (Лінгвістика) –
Рідкісне, розмовне позначення чогось дуже звичайного, банального, що не становить ніякої цінності або оригінальності (за аналогією з відсутністю альтерації — «природного стану»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дубль-бекар, р. дубль-бекара, д. дубль-бекарові, з. дубль-бекар, о. дубль-бекаром, м. дубль-бекарі, к. дубль-бекаре