Значення
-
Піддавати шкіру або інші органічні матеріали спеціальній хімічній обробці (зазвичай дубильними речовинами), щоб надати їм міцності, гнучкості та стійкості до вологи та гниття.
-
Розм. Сильно бити, шмагати когось; також перен. суворо сварити, лаяти.
-
Розм. Витримувати, зазнавати чогось неприємного, важкого (наприклад, холод, спека, нудьгу).
-
Діал. Міцніти, ставати твердим, жорстким (про матеріали, їжу тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дубію, ти дубієш, він дубіє, ми дубіємо, ви дубієте, вони дубіють