1. Молодий дуб, невелике дерево або пагін дуба.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
3. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Рівненській області.
дубчак
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він випростувався перед боярином, мов молодий, пишний дубчак, і сказав лагідним, але певним голосом: — Нічого злого я не сказав тобі, боярине, — нічого такого, що би приносило нечесть тобі або твоїй доньці. Я просив у тебе руки твоєї доньки, котру я люблю, як її ніхто в світі не буде любити.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”
Частина мови: іменник (однина) |