Значення
-
(філос.) Такий, що розглядає явище через призму дуалізму; що поділяє щось на дві протилежні, нерідше несумісні, сторони, начала або категорії.
-
(лінгв.) У граматиці: такий, що стосується або вказує на дуаліс (подвійне число); що надає значення парності, подвоєння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дуалізуючий, р. дуалізуючого, д. дуалізуючому, з. дуалізуючого, о. дуалізуючим, м. дуалізуючім, к. дуалізуючий