дуал

[duɑl] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (лінгвістика) Граматична категорія числа, що позначає два предмети або істот, пов’язані між собою (наприклад, «очима», «братима»); форма іменника, займенника, дієслова або прикметника, що виражає цю категорію.

  2. (Математика) –

    (математика, філософія) Поняття, об’єкт або структура, що перебуває в симетричному, взаємозворотному відношенні до іншого, утворюючи пару (дуальну пару).

  3. (Спорт) –

    (спорт) Парне змагання, зустріч між двома суперниками або двома командами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дуал, р. дуала, д. дуалові, з. дуала, о. дуалом, м. дуалі, к. дуале

Більше записів