1. Тремтіти, здригатися від холоду, страху, хвороби тощо.
2. (переносно) Відчувати сильне хвилювання, тривогу, страх перед чимось.
3. (переносно) Про предмети: коливатися, тремтіти від поштовхів, вітру тощо.
дрижати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Брови Шапочці починають раптом дрижати, губи морщаться; вона з усіх сил кріпиться, але, не витримавши, усміхається. І вмить уся оживає, теплішає, стає такою близькою, милою, простою.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: дієслово () |