1. (діал.) Товста, міцна палиця, кийок, дрючок.
2. (перен., розм.) Про високу, худу, незграбну людину.
3. (перен., розм., зневажл.) Про невдаху, нікчемну, незначну людину.
дрюк
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якийсь дрюк, покинутий дідом у гарбузинні, показався йому за мою рушницю, а саме гарбузиння він узяв поночі за мої чорні вуса і еспаньйолку. Я ж утік і подався до Еспанії.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”
Частина мови: іменник (однина) |