1. Товста, довга палиця, яку використовують як знаряддя для биття, каральний засіб.
2. Розм. Про високу, худу, незграбну людину (зазвичай про хлопця або чоловіка).
дрючина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І шаблюка, мов гадюка, Й ратище-дрючина, І самопал семип’ядний Повис за плечима. Аж зомліла, як узріла, І старий заплакав, Як побачив на коневі Такого юнака.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: іменник (однина) |