1. Зменшувальна форма до слова “дрюк”: невеликий дрюк, тонка палиця або ціпок.
2. Розм. Про тонку, невисоку, кволу людину (зазвичай про хлопця або чоловіка), часто з відтінком зневаги або жарту.
3. Жарг. Про сигарету, цигарку.
дрючок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якби тему мого невеличкого вик ладу трохи белетризувати, то вона могла би прозвучати як «Злет і падіння пана Ph», де під паном Ph слід розуміти добре відомий більшості з вас предмет, котрий своєю зовнішністю у найкращі свої хвилини нагадує палицю, жезл, стовбур, промінь, век тор, напрям,спис, нерозкри- тий ранковий тюльпан, раке- ту-носій, але найперше — кий, себто дрючок, а в гірші хвилини є чимось достоту жалюгідним, як, наприклад, підбитий птах. Повне його ім’я Фалос, і в пантеонах май же всіх цивілізацій минуло го він належить до найшано- ваніших ідолів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Ця палиця, цей дрючок, цей бич покликаний був найтемні- шими силами еволюції утвер джувати свою перевагу тіль ки через напад, прорив і вторгнення. Захоплення чу жого міста військом агресора н0минуче супроводжувалося диким розгулом пана Ph.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
— крикнула вона, добігаючи до комори, й схопила дрючок з землі та й замірилась. — «Бий же, бий!» — гукнув той самий голос.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |