дряпота

[drjɑpotɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Неякісна, погана річ; щось старе, зношене або непотрібне.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Погана, негожа поведінка; непристойний вчинок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дряпота, р. дряпоти, д. дряпоті, з. дряпоту, о. дряпотою, м. дряпоті, к. дряпото

Більше записів