дряпічка

[drjɑpit͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Література) –

    Дряпічка — власна назва української народної казки, головною героїнею якої є дівчинка на ім’я Дряпічка, що втілює образи химерної, неслухняної або неохайної дитини; персонаж часто використовується в побутовому мовленні для образного позначення такої дитини.

  2. (Література) –

    Дряпічка — власна назва однойменної української народної казки, літературно обробленої письменницею Ганною Барвінок, що увійшла до її збірки “Казки” (1875); за сюжетом Дряпічка — дівчинка, яка через свою неслухняність і неохайність потрапляє в халепу, але згодом виправляється.

  3. (Лінгвістика) –

    Дряпічка — розмовне прізвисько або зневажливе позначення неохайної, брудної, розторощеної дівчинки, що походить від однойменного казкового персонажа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дряпічка, р. дряпічки, д. дряпічці, з. дряпічку, о. дряпічкою, м. дряпічці, к. дряпічко

Більше записів