1. Зменшувально-пестлива форма від “друг”, що виражає щиру приязнь, близькість або підкреслює товариські стосунки; часто використовується як звертання.
2. (переносно) Про щось дуже близьке, рідне або таке, що викликає особливу симпатію.
дружище
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А ф а н а с і й. Ты заврался, дружище… Я слыхал и увѣ-рен, что Іереміино слово касается до Библіи. В ней тлѣнь образов подобна тѣлу, а сокровенное в образах божіе вѣдѣ-ніе подобное утаенным в тѣлѣ сердечным мыслям.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Я, дружище, червень 90-го в Гурзуфі провів, з Тамарою. I ось там, Гєрич, справді була бійка.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |