дружинонька

[druʒɪnonʲkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестливе від слова “дружина” (у значенні “законна подружня жінка”), що виражає ніжність, любов або близькі стосунки між подружжям.

  2. (Лінгвістика) –

    (заст., діал.) Зменшувально-пестливе звертання до жінки або дівчини, що може вживатися незалежно від сімейного стану, як ознака приязні, поваги або ласкавості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дружинонька, р. дружиноньки, д. дружиноньці, з. дружиноньку, о. дружинонькою, м. дружиноньці, к. дружинонько

Приклади з художньої літератури

  • Ну, що ж, ось і Річка — з велетенськими пласкими каменями на берегах, шумовинням вод і диким часником на урвищах, тепер оцей залізничний міст, а всьо-такі красівиє мєста, каже твій сусід до своєї вірної дружиноньки, так, старий москалю, життя прекрасне, ми в’їжджаємо у Чортопіль, нашу духовну Мекку, прошу всіх устати, треба перевірити, чи не забув чого, встигнути підморгнути на прощання туалетовій коханці і ще раз оглянути себе у дзеркалі.
    — Юрій Андрухович

Більше записів