дружко

[druʒko] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Культура) –

    Традиційна обрядова особа на українському весіллі, яка супроводжує молодого (жениха), допомагає організовувати гостей та проводити весільні обряди; часто найближчий друг або родич молодого.

  2. (Соціологія) –

    У широкому вжитку — людина, яка виконує обов’язки помічника або супроводжує когось на урочистій події (святі, церемонії).

  3. (Лінгвістика) –

    (Заст., діал.) Товариш, приятель, побратим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дружка, р. дружки, д. дружці, з. дружку, о. дружкою, м. дружці, к. дружко

Більше записів