Значення
- (Історія) –
У традиційному українському весільному обряді — головний помічник жениха, один із центральних учасників весільної процесії, який організовує гостей, виконує обрядові дії та промовляє тости.
- (Лінгвістика) –
Заст. Той, хто перебуває з кимось у дружніх, близьких стосунках; друг, приятель, побратим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дружка, р. дружки, д. дружці, з. дружку, о. дружкою, м. дружці, к. дружко