друг

[druɦ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Соціологія) –

    Особа, пов’язана з кимось взаємною довірою, прихильністю, спільністю інтересів або діяльності; приятель, товариш.

  2. (Література) –

    (заст.) Коханка, коханий; коханець.

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., книжн.) Той, хто сприяє, допомагає чому-небудь або виявляє прихильність до кого-, чого-небудь (наприклад, друг науки, друг мистецтва).

  4. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про те, що стало звичним, близьким, необхідним (наприклад, друг дитинства).

  5. (Лінгвістика) –

    (уживається як звертання) Ввічливе або дружнє звертання до знайомої чи незнайомої людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. друг, р. друга, д. другові, з. друга, о. другом, м. другові, к. друже

Більше записів