Словник Української Мови
Буква
1. Особа, пов’язана з кимось взаємною довірою, прихильністю, спільністю інтересів або діяльності; приятель, товариш.
2. (заст.) Коханка, коханий; коханець.
3. (перен., книжн.) Той, хто сприяє, допомагає чому-небудь або виявляє прихильність до кого-, чого-небудь (наприклад, друг науки, друг мистецтва).
4. (перен., розм.) Про те, що стало звичним, близьким, необхідним (наприклад, друг дитинства).
5. (уживається як звертання) Ввічливе або дружнє звертання до знайомої чи незнайомої людини.
Приклад 1:
Еге ж, тоді ти в морі… А мені, якби не помагав мій друг одвічний, мій щирий приятель осінній дощик, прийшлось би згинуть з парою! «Той, що греблі рве» незамітно ховається в воду.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Дерзни быть щасливим, от всего будь волній, Что к землѣ ум пригвождает, Да паряя виспр, гдѣ дом пространства полній, Лиш о вѣчных помишляет I слѣпого щастя дары всѣ в сем свѣтѣ Несмислам остав на диво, О когда бы еще в цвѣтущем лѣтѣ, А не в сей уже вѣк сивой Друг старик, ній умній, расказал се с толком, Что твой друг тепер толкует, То б я лѣт, что в дворской службѣ тѣрял стол ко, Не оплакивал днесь всуе. IN NATALEM IESU1 На глас: «Похвалімо царя Христа/» О ночь нова, дивна, чудна, Яснѣйшая свѣтла полудня, Когда чрез мрак темній, черній Блиснул солнца свѣт невечерній.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
(2) Вифлеемска возлѣ града Там пастирскій сонм берег стада… ODA HORATIANA (LIBRI II, XVI); «DE ANIMI TRANQUILLITATE»1 Купец покоя сладка бога просит, Когда по морю его вихор бросит, Как луну облак и звѣзды преясны Скрил преужасній, Просит покоя в войнѣ турчин бѣшен И красным луком китаец обвѣшен, Но ниже, друг мой, драгая- порфира Дасть нам внутр мира, . Не бо царска власть или злата полній Сундук усмирит душы бѣдны волны, Ни приутишит живущіи вздохы В красном порогѣ.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”