Значення
- (Соціологія) –
Особа, пов’язана з кимось взаємною довірою, прихильністю, спільністю інтересів або діяльності; приятель, товариш.
- (Література) –
(заст.) Коханка, коханий; коханець.
- (Лінгвістика) –
(перен., книжн.) Той, хто сприяє, допомагає чому-небудь або виявляє прихильність до кого-, чого-небудь (наприклад, друг науки, друг мистецтва).
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Про те, що стало звичним, близьким, необхідним (наприклад, друг дитинства).
- (Лінгвістика) –
(уживається як звертання) Ввічливе або дружнє звертання до знайомої чи незнайомої людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. друг, р. друга, д. другові, з. друга, о. другом, м. другові, к. друже