дровітня

[droʋitnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Місце, де зберігаються дрова; дровник, дровосховище.

  2. (Техніка) –

    Заст. Місце, де колють або рубають дрова.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дровітня, р. дровітні, д. дровітні, з. дровітню, о. дровітнею, м. дровітні, к. дровітне

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘дровітня’ походить від праслов’янського *drovoton, утвореного з основи *drva (дрова) та дієслова *tęti (тяти, рубати). Спочатку воно означало ‘колода для рубання дров’ або ‘місце, де рубають дрова’. Споріднені слова є в багатьох слов’янських мовах: російське ‘дровотня’, білоруське ‘дроватня’, польське ‘drewutnia’, чеське ‘drvotnis’, словенське ‘drvot’ та інші. Також існують балтійські відповідники, як-от литовське ‘dravis’ (борть) чи прусське ‘drawine’ (вулик), що свідчить про давнє спільне походження.
Споріднені слова:дрова, тяти, рубати

Більше записів