дротина

1. Металевий стрижень, загострений з одного кінця, що використовується як колюча зброя для кидання (списа, джерела); коротке списочко, дротик.

2. Рідкий розчин мінеральних солей, що використовується в гальванічній техніці для нанесення металевих покриттів електролітичним способом.

Приклади вживання

Приклад 1:
Не допомогла ні крива ло- зина, ні дротина. Тоді мавпа хапає гілку і намагається просунути її між пруттям клітки.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |