Значення
-
Який має властивість дрочити (у значенні “дражнити, сердити, викликати роздратування”); дратівливий, навмисно роздратовуючий.
-
Який схильний до дрочіння (у значенні “дражнитися, сердити”); уживається для характеристики людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дрочливий, р. дрочливого, д. дрочливому, з. дрочливого, о. дрочливим, м. дрочливім, к. дрочливий