Древослів

Словник Української Мови

дробильник

[drobɪlʲnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Робітник, який займається дробленням (подрібненням) твердих матеріалів (руди, каменю тощо) на дробильних установках.

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва машини, механізму або технологічної установки для дроблення (подрібнення) гірських порід, руди, будівельних матеріалів; дробарка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дробильник, р. дробильника, д. дробильникові, з. дробильника, о. дробильником, м. дробильникові, к. дробильнику

Більше записів