дробильник

1. Робітник, який займається дробленням (подрібненням) твердих матеріалів (руди, каменю тощо) на дробильних установках.

2. Розмовна назва машини, механізму або технологічної установки для дроблення (подрібнення) гірських порід, руди, будівельних матеріалів; дробарка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |