1. У дрібниці, деталях, нехтуючи загальним, суттєвим; надмірно ретельно, педантично.
2. (перен.) Обмежено, з дріб’язковим, егоїстичним інтересом; дрібно.
дріб’язково
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови