Значення
- (Лінгвістика) –
Дрібний, швидкий стукіт, брязкіт або звуки, що нагадують часто повторювані удари; дзенькіт, цокання (наприклад, дріботіння дощу об дах, дріботіння клавіш друкарської машинки).
- (Лінгвістика) –
(переносне) Швидка, багатослівна, часто несуттєва розмова; теревені, базікання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дріботіння, р. дріботіння, д. дріботінню, з. дріботіння, о. дріботінням, м. дріботінні, к. дріботіння