дріботіння

1. Дрібний, швидкий стукіт, брязкіт або звуки, що нагадують часто повторювані удари; дзенькіт, цокання (наприклад, дріботіння дощу об дах, дріботіння клавіш друкарської машинки).

2. (переносне) Швидка, багатослівна, часто несуттєва розмова; теревені, базікання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |