дрейф

1. Повільне переміщення чого-небудь (судна, льоду, хмари тощо) під впливом течії, вітру або інших зовнішніх сил, часто без власного рушія або керування.

2. Поступове відхилення від заданого курсу або початкового положення під дією зовнішніх факторів (про літак, снаряд, прилад тощо).

3. У геології — повільне горизонтальне переміщення великих мас материкових льодовиків або льодовикових покривів.

4. У морській справі — знос судна течією, що зміщує його з лінії курсу, а також кут між напрямом його дійсного руху та діаметральною площиною.

5. У техніці — повільна зміна вихідних параметрів приладу, сигналу або характеристики системи з часом або під впливом зовнішніх умов (наприклад, температурний дрейф).

6. Переносно — повільна, мимовільна зміна стану, поглядів, позиції тощо; відхід від початкового напрямку або мети.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тут, у Галичині, вже починається, звичайно «дрейф»: «Ой, Харків віддали! Що ж воно буде?
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |