древньо

1. (вживається як присудок) Стародавнє, прадавнє, що належить до глибокої старовини.

2. (вживається як присудок) Дуже старе, застаріле, що втратило сучасність.

Приклади вживання

Приклад 1:
На ньому повторилася практика древньо-єгипетських фараонів, що відтинали будівничим голови. Особливо злорадів з цього приводу й потішався Охріменко.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: t.d. () |