дренчати

[drɛnt͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Видавати різкі, дзвінкі, металеві звуки, часто тривалі або повторювані (про предмети).

  2. Говорити голосно, різко, багато і без змісту; базікати, теревенити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дренчати, р. дренчатів, д. дренчатам, з. дренчати, о. дренчатами, м. дренчатах, к. дренчати

Більше записів