Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “дренчати”; звуки, що виникають від цієї дії — різкий, дзвінкий, брязкаючий звук, що лунає від ударів або вібрації металевих предметів (наприклад, ланцюгів, ключів, посуду).
- (Лінгвістика) –
Розмовне, переносне значення: нав’язливе, одноманітне й неприємне говоріння, базікання, теревені.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дренчання, р. дренчання, д. дренчанню, з. дренчання, о. дренчанням, м. дренчанні, к. дренчання