Словник Української Мови
Буква
1. Прикметник до слова “дренаж”; призначений для осушення, відведення води (рідин) з ґрунту, порожнин чи ран.
2. Пов’язаний з технічними системами (трубами, каналами, колекторами) для збирання та відведення ґрунтових, дощових або стічних вод.
3. У медицині — призначений для видалення рідин (гною, ексудату) з порожнин тіла або ран за допомогою дренів.
Приклад 1:
Інформація є оперативною, достовірною і сучасною, однак, контрольована площа становить лише 2,2 млн га, а набір індикаторів обмежений (мінералізація та хімічний склад підґрунтових і зрошувальних вод, рівень підґрунтових вод, дренажний стік, засолення, солонцюватість ґрунтів). Дані наукових установ системи НААН та наукових підрозділів у вищих навчальних закладах охоплюють спостереження за властивостями зрошуваних ґрунтів з 60 -х рр.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Показники можуть бути як фізично визначеними величинами (наприклад, урожайність, рівень підґрунтових вод, мінералізація води, коефіцієнт фільтрації ґрунту, дренажний стік тощо), так і розрахованими величинами, в т.ч. за допомогою мет одів моделювання і прогнозування (наприклад, іригаційні показники якості поливної води – SAR,SAR*, коефіцієнт іонного обміну тощо).
— Тютюнник Григорій, “Вир”