1. Який викликає дратівню, роздратування; неприємний, набридливий.
2. Який легко роздратовується, втрачає рівновагу; нервовий, нетерплячий.
дратівливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він взагалі став дратівливий, нестримний у словах і вчинках. Гнув, приневолював і власних підданих, збирав непомірний чинш і все те топив у горілці.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикментик () |