1. Термін з архітектури та будівництва: покривати поверхню (стіну, стелю тощо) драпіюванням — шаром штукатурки, який наносять спеціальним розпиленням або кистю для створення декоративної текстури або вирівнювання.
2. У ширшому вжитку: обробляти, покривати поверхню шаром будь-якого матеріалу (наприклад, фарби, розчину) з метою надання певної структури або фактури.