драпа

1. (діал.) Швидка, поспішна втеча, тікання від небезпеки або неприємностей.

2. (діал., зневажл.) Про людину, яка тікає, ухиляється від чогось; втікач.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |