драниця

[drɑnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Тонка широка дошка, звичайно з хвойних порід дерева, що використовується для покриття дахів, обшивки стін тощо; гонт, дранка.

  2. (Техніка) –

    Рідкий дерев’яний посуд, зроблений з тонкої дощечки, зігнутої в кільце і скріпленої обручами; кадка, діжка невеликого розміру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. драниця, р. драниці, д. драниці, з. драницю, о. драницею, м. драниці, к. дранице

Більше записів