1. Зношений, пошарпаний, у дірях (про одяг, тканину тощо).
2. Старий, поганій, занедбаній стані; обшарпаний (про предмети, будівлі, меблі тощо).
3. Перен. Нікчемний, жалюгідний, негідний поваги.
дрантивий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дрантивий — 1) обшарпаний («входжу до якого дрантивого салону»); 2) подертий («нести дрантиву, чорну верітку на плечах»); 3) хрипкий («дрантивим голосом цілу коляду відколядувала»). Дрихлавий — спорохнявілий.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикментик () |