Значення
- (Побут) –
Старі, зношені, часто латані шматки одягу або тканини, що втратили своє споживче призначення; лахміття.
- (Техніка) –
Розмовне позначення чогось дуже старого, зношеного, що розвалюється (наприклад, про будівлю, меблі, транспорт).
- (Техніка) –
У технічному контексті — тонкі дерев’яні планки, ґонтини або стружки, що використовуються для підготовки поверхні під штукатурку (дранкування).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дрантя, р. дрантя, д. дрантю, з. дрантя, о. дрантям, м. дранті, к. дрантя