Словник Української Мови
Буква
1. Стосунний до драми як різновиду літературного твору або театральної вистави; властивий драмі.
2. Потужний, напружений, сповнений внутрішнього конфлікту, сильних пристрастей; такий, що викликає сильне хвилювання, співпереживання.
3. Різкий, раптовий і глибокий (про зміни, події); катастрофічний, кризовий.
4. Надмірно емоційний, урочисто-зворушливий, театральний (про манеру поведінки, вираження почуттів тощо).
Приклад 1:
Спілкування з великим культурним досвідом людства та його творцями, осмислення парадоксів історії, у школі якої сучасна людина далеко не завжди виглядає розумним учнем, загострюють відчуття дисгармонійності й невлаштованості світу наприкінці XX ст., яке в поезії Ліни Костенко постає як вельми драматичний акт у житті людської цивілізації. З подібних відчуттів та висновків виникають апокаліпсичні мотиви в її поезії.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Приклад 2:
Внаслідок чого кидає газету і перебирається до Харкова, де влаштовується художником у Харківський драматичний театр. Пише комедію-сатиру «Генерал» і пропонує до постановки.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”